Daewoo K11
| Daewoo K11 | |
|---|---|
 Daewoo K11 | |
| Тип | Автоматно-гранатометний комплекс |
| Походження |  Південна Корея |
| Історія використання | |
| На озброєнні | Південна Корея 2010-т.ч. |
| Війни | Війна в Афганістані |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Agency for Defense Development, S&T Daewoo |
| Розроблено | 2006–2008 |
| Виробник | S&T Motiv раніше S&T Daewoo |
| Характеристики | |
| Вага | 6,1 (без магазинів) 7 (споряджений) |
| Довжина | 860[1] |
| Довжина ствола | 310 (НE модуль) 405 (HE модуль) |
| Набій | 5,56×45 мм НАТО (KE модуль) гранати 20×30 мм[2] (осколкова K167 HEAB, навчальна K168 TP) |
| Калібр | 5,56 (KE модуль) 20 (HE модуль) |
| Дія | відвід порохових газів, поворотнмй затвор (KE модуль) ручна перезарядка, поздовжньо-ковзний поворотний затвор, буллпап (HE модуль)[3] |
| Темп вогню | 700 |
| Дульна швидкість | 800 (5,56 мм НАТО)[1] 200 (20 мм HEAB)[1] |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 300 (KE модуль) 500 (HE модуль) |
| Максимальна | ефективна: 300 (5,56 мм НАТО)[1] 500 (20 мм HEAB)[1] |
| Система живлення | коробчатий магазин на 30 набоїв (KE модуль[1]) коробчатий магазин на 5 гранат (HE модуль)[1] |
| Приціл | електронно-оптичний з лазерним далекоміром[1] |
 Daewoo K11 у Вікісховищі | |
Daewoo K11 — автоматно-гранатометний комплекс, розроблений у Південній Кореї за аналогією з більш ранньою американською системою OICW: концептуально, конструктивно та за принципом дії, але з низкою спрощень, що дозволили знизити масу комплексу до прийнятного рівня: відмова від модульної системи та ручна перезарядка гранатомета. Початковий етап військових випробувань прототипів комплексу K11 відбувся у 2010 році у рамках корейської програми Future soldier system. У 2019 році з огляду на численні недоліки подальше виробництво було закрито.
Історія
Робота над новим проектом розпочалася 2000 року під керівництвом Корейського агентства з оборонних розробок (ADD). У жовтні 2006 року було виготовлено перші сім прототипів комплексу, у травні 2008 року передано збройним силам Південної Кореї. У розробці комплексу брали участь корейські компанії: S&T Daewoo, EO System, ILS Hansung, Poongsan. Армійські випробування були успішно завершені наприкінці 2008 року, а на початку 2009 року K11 був представлений широкому загалу на виставці DSEI.
Пробну партію K11 було поставлено на озброєння Збройними силами Республіки Корея протягом 2010 року. Загалом планувалося випустити 4000 K11 і поставити на озброєння до 2014 року. Втім, у березні 2011 року було оголошено, що 15 з 39 K11, випущених з червня 2010 (включаючи 7 з 20 гвинтівок, які використовували корейські сили в Афганістані), виявили серйозні дефекти, і було прийнято рішення зупинити виробництво та змінити конструкцію. До недоліків відносяться: переміщення ствола під час стрільби, дефекти ударного механізму, утворення конденсату всередині приймальної лінзи лазера, дефекти перемикання з одиночного вогню на автоматичний.[4] В наступні роки відбувалися чи. ленні спроби подолати ці недоліки, але зрештою 4 грудня 2019 року проект було офіційно скасовано[5].
Опис
Технічно комплекс складається з штурмової гвинтівки, розробленої з урахуванням гвинтівки Daewoo K2 і гранатомета. Гранатомет з автоматом мають загальні спусковий гачок і запобіжник, що має 4 положення — безпечне, стрільба гранатами, одиночними пострілами, фіксованими чергами по 3 патрони. Корпус виконаний із полімерного композиту на волокнистій основі, високонавантажені деталі з алюмінієвого сплаву, ствол — з титанового сплаву[6]. Магазини для гранат — пластикові.
Оператори
Південна Корея — знято з озброєння в 2020 році через проблеми з прицільним компонентом та якістю боєприпасів.
ОАЕ — закуплено 40 од. для випробувань[7].
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Статья «Автоматно-гранатометный комплекс ADD K11» на сайте weapon.at.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 30 вересня 2009.
- ↑ Wilk, Remigiusz (2010-03). Infantry Weapons: The Future Beckons for Asia (PDF). Asian Military Review. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 18 червня 2010.
- ↑ Статья о Daewoo K11. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
- ↑ Back to the Drawing Board for Korea's New Assault Rifle. The Chosunilbo. 7 March 2011.
- ↑ [단독] "명중률 6%" 이것은 복권이 아니라 '소총'입니다. news.naver.com (кор.). Процитовано 5 жовтня 2019.
- ↑ Автоматно-гранатометный комплекс ADD K11 (Корея (Южная)) - характеристики, описание, фото и схемы. shooting-iron.ru (рос.). Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ Weapons: South Korea Exports Its Super Rifle. www.strategypage.com. Процитовано 21 грудня 2023.
| |||||||||||||||||||||||||||||||
