Þ (латиниця)
Див. також: Торн (значення)
Þ | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||
H | I | J | K | L | M | N | ||
O | P | Q | R | S | T | U | ||
V | W | X | Y | Z | ||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||
Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||
Ə | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | ||
Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | ||
Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | ||
Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | ||
Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | ||
Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | ||
Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | ||
Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ||
ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | ||
Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | ||
Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | ||
Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | ||
Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | ||
Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Þ, þ, торн — літера давньо- та середньоанглійської, готської, давньонорвезької абеток та сучасної ісландської. Походить від руни турісаз.
У давньоанглійській мові разом із ð позначала зубний фрикативний звук, дзвінкий /ð/ і глухий /θ/, проте літера ð вийшла з ужитку раніше, þ протрималась до середньоанглійської доби, а в скороченнях навіть до ранньої доби новоанглійської мови.
В ісландській мові торн (þoddn /θ̠ɔtn̥/ або þordn /θ̠ɔrtn̥/) — 30-та літера абетки; її транслітерують як th, коли немає засобів передати символ þ.
Літера торн має однакове накреслення з літерою шо розширеної грецької абетки, але не пов'язана з нею за походженням.
Див. також
- Ð (латиниця)
- Вінн
Джерела
- Freeborn, Dennis (1992) From Old English to Standard English. London: Macmillan.
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.